Основні причини спалахів інфекцій

Основними причинами спалахів є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму.

Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.

Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Захворювання проявляється в вигляді тих чи інших порушень функцій органів травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкі болі в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.

Від хворої людини збудник з виділеннями попадає в зовнішнє середовище. Тривале виживання мікробів в зовнішньому середовищі, забруднення ними води, фруктів, овочів, харчових продуктів при вживанні яких відбувається зараження здорових осіб, ставить ці інфекції в ряд найбільш розповсюджених в даний час.

Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними  розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

  • не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;
  • не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції;
  • не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;
  • не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;
  • не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);
  • не приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо)та не зберігати їх без халадильного обладнання, при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;
  • не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);
  • для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану; при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена; для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води;
  • перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;
  • при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;
  • для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;
  • вести боротьбу з мухами.

У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров'я ! Неконтрольоване і неправильне застосування антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів приводить до того, що в кишківнику знищуються не тільки збудники хвороби, але й корисна мікрофлора. При недостатньому неадекватному лікуванні може сформуватися здорове носійство інфекції, а перехворіла людина не маючи клінічних проявів, продовжує виділяти збудників, що особливо небезпечно для оточуючих.

 Дизентерія, сальмонельоз та інші гострі кишкові захворювання

Група інфекційних захворювань, що відносяться до гострих кишкових інфекцій, включає такі захворювання, як дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, гострий гастроентерит, гострий ентероколіт, харчові токсикоінфекції, стафілококові отруєння. Ці хвороби є одними з найбільш поширених в світі. Кишкові інфекції часто зустрічаються у всіх країнах. Захворюваність залежить від соціально-економічних, кліматичних умов в країні, а також рівня розвитку медицини (ці фактори мають значення для прийняття профілактичних заходів). Спільними для цих інфекцій є механізм зараження і прояви захворювання, а також заходи профілактики. Від цих інфекцій часто страждають подорожуючі люди, тому їх можна віднести до інфекцій мандрівників.

Збудники гострих кишкових захворювань – в основному різні бактерії: шигели, сальмонели, ешеріхії, стафілококи і т. д.

Основним джерелом кишкових інфекцій є хворі, а також люди з стертою формою інфекції (бактеріоносії), які виділяють збудника в зовнішнє середовище з калом.

Практично всі гострі кишкові інфекції проявляються однаково: у хворого виникає розлад випорожнення – змінюється вигляд калу, він стає схожим на кашу, іноді водянистим, в деяких випадках з’являється домішка слизу і крові. При цьому хворих часто мучать нудота і блювота, після якої виникає почуття полегшення. Розлад випорожнення нерідко поєднується з появою ознак підвищення температури тіла та інтоксикації.

Найбільш серйозною (з урахуванням наслідків) і поширеною гострою кишковою інфекцією є дизентерія. Про неї варто подумати при будь-якому лихоманковому захворюванні, що супроводжуються розладом випорожнення. Дизентерію викликають бактерії, які називаються шигели (їх налічується понад 40 видів). Збудники дизентерії вражають переважно товсту кишку. Ознаки дизентерії:

  • спазмові періодичні болі в нижній частині живота. Ця біль найчастіше виникає в лівій клубовій області;
  • помилкові позиви на дефекацію;
  • відчуття неповного звільнення кишечнику після дефекації;
  • часте, незначне випорожнення, при важкій формі захворювання випорожнення взагалі втрачає свою «калову» якість і складається лише з продуктів запалення товстої кишки – слизу і крові.

Дизентерію здавна називають «хворобою брудних рук». Вона з повним правом може претендувати на роль основного інфекційного захворювання, від якого страждають мандрівники. Причому такий стан справ зберігається тисячоліттями. Самі умови подорожі добре підходять для зараження збудниками дизентерії та інших кишкових інфекцій.

При сальмонельозах джерелами інфекції є м’ясо домашніх тварин (домашньої птиці, свиней і рогатої худоби). Збудники захворювання також часто зустрічаються і в яйцях домашньої птиці (у курячих і особливо качинячих). Зараження відбувається, як правило, в теплу пору року, коли порушується технологія обробки їжі і при неправильному зберіганні їжі. Якщо сальмонели потрапляють у продукти харчування, то вони починають там швидко розмножуватись. Кількість бактерій досягає такого рівня, який є достатнім для зараження. Ознаки хвороби з’являються при вживанні в їжу заражених сальмонелами продуктів після прихованого (інкубаційного) періоду, що триває від 6 годин до 3 діб.

При стафілококовому отруєнні, джерелом інфекції є людина, у якої є гнійничкові ураження шкіри: рана кисті, що нагноїлась, панарицій і т. д. Особливу небезпеку представляють гнійничкові захворювання у кухарів, кондитерів і т. д. Стафілококи швидко розмножуються в солодких продуктах (крем, кисіль, компот і т. п.). При розмноженні бактерія виділяє отруту (токсин). При вживанні продуктів, які містять стафілококовий токсин вже через кілька годин починається захворювання.

Першочергове завдання за будь-якої гострої кишкової інфекції – поповнення вмісту солей і рідини в організмі у відповідності зі ступенем втрати вологи. З цією метою до огляду лікаря рекомендується багато пити, але не будь-яку рідину, а такий розчин: 1 ч. л. повареної солі та 4 ч. л. цукру на 1 л питної води. Цей розчин слід приймати дещо остудивши його по 100-150 мл. кожні 20-30 хв. Загальний об’єм випитої рідини повинен у 1,5 рази перевищувати втрати рідини з калом і блювотними масами. Цей розчин потрібно продовжувати приймати до припинення поносу. Для поповнення втрачених солей і рідини доцільно використовувати спеціальні препарати: цитраглюкосолан, регідрон або гастроліт (або подібні готові набори різних солей), які треба розводити перед самим вживанням в 1 літрі (або кількості, припустимій у прикладеній інструкції) свіжокип’яченої та охолодженої води.

Лікування повинно проводитися під контролем лікаря. По-перше, це гарантує правильність виконання всіх лікувальних процедур. По-друге, лікарське спостереження дозволяє уникнути ускладнень і попередити завезення кишкових інфекцій при поверненні з подорожі і тим самим уберегти від них своїх знайомих і родичів.

У приміщеннях, де знаходиться хворий з гострим кишковим захворюванням, особливо у санвузлі, необхідно проводити дезінфекцію препаратами, які містять хлор.

Дотримання правил особистої гігієни, вживання доброякісних продуктів і чистої води є першорядними заходами профілактики гострих кишкових захворювань.

Центр контролю й профілактики захворюваності (Centers for Disease Control and Prevention, CDC), США